Андрій Бондар: "Лише раз зізнався гарній дівчині, що я письменник"
Андрій Бондар – мій улюбленець. Його білу шкіру і еротичну волохатість на мармизі я б присипав екзотичними приправами і, скажімо кетчупом. Так, Бондару підійшов би саме кетчуп, майонез – надто солодко, та й в майонезі є яйця, а для Андрія яйця – наболіла тема. Бондар живе з дружиною Софійкою Андрухович в лісі, за інформацією папуасів – під Києвом у курортному Ворзелі. Раніше Андрійко був дуже сексуальним хлопчиком з лисою макітрою, але з часом і старінням естафету літературної лисини передав пузатенькому Богдану-Олегу Горобчику, плем'я кумбаї вважає заміну не дуже рівнозначною і вимагає повернення Андрія Бондара до лав білолисих.
- Яке співвідношення сексу і творчості у твоєму житті?
Секс і творчість існують у своїх зонах і зазвичай не перетинаються. Хоч іноді здається, що «прихід» від творчого акту може бути сильніший від статевого задоволення. Мене мало цікавить секс у власному писанні. Я маю його досить у житті. Хіба що його нарочито літературизовані, а тому збочені форми, що випливають не з мого особистого досвіду. Мене завжди вабила порно-література, механізми влади і підпорядкування… Але це надто велика тема.
- Чи відчуваєш себе секс-символом? Завжди впевнений у собі?
Секс-символ – це категорія маскульту. А я в лісі живу і з невеликою охотою буваю на людях. Тому від маскульту та його сексуально-тілесних концепцій я далекий. Те саме з упевненістю: я досить стриманий у своїх бажаннях чоловік, тому не потребую самоствердження за рахунок інших людей.
- Яку частину твого тіла партнери зазвичай називають "найеротичнішою"?
Одна дівчина колись дуже давно казала, що в мене дуже еротичні пальці. Але коли я сказав їй, що еротичнішим від пальців є бруд під нігтями, вона страшенно образилась. Їй так ніколи й не судилося стати моєю дівчиною. Інші вважають, що в мене досить еротична голова, череп.
- Скільки в тебе було жінок за життя? Які найкращі (можна без імен)? Опиши їх! Чим вони тебе вразили?
Жінок було небагато. Кількість не має особливого значення, як на мене. Це ж не спорт. Скажу лише, що ці жінки були різноманітні – за походженням, заняттям і віком. Їх неможливо описати. Кожна залишила якийсь слід, шрам або опік на мені.
Я боюся, коли дівчата завойовують моє серце. Часто зі своїх стін я ллю на них гарячу смолу і розпечений смалець. J Тому що люблю в найповнішому значенні цього слова тільки одну жінку.
- Що тобі треба, щоб завоювати серце дівчини?
Я не завойовую дівочі серця! Мені вже 35, побійтеся Бога.
- Чи віддавались тобі дівчата лише за те, що ти письменник?
Лише один раз я зізнався гарній дівчині, що я письменник. Це було на операційному столі, а я був під наркозом. А сказав я їй це не тому, що мріяв з нею переспати – мені тоді світила дірка в животі, а для того, щоб вона була відповідальною і правильно повелася з моїми нутрощами. Дівчина асистувала хірургові.
- Маєш якісь переваги щодо інтимних зачісок?
«Інтимна зачіска» звучить приблизно так само, як «вагітна першокласниця». Мені абсолютно байдужі інтимні зачіски.
- В тебе був гомосексуальний досвід?
Що значить гомосексуальний досвід? Досвід спілкування з гомосексуалістами? Так, безперечно, був, є і буде. (За це, не дочитавши відповідь, можуть записати в ґеї. Але хай буде.) В мене дуже багато друзів серед ґеїв. А от сексу не було – якщо вас таке цікавить. Бо я люблю жінок. І жодних табу.
- Тобі подобається запах невипраної жіночої білизни?
Якщо це жінки, яких ти любиш, то подобається. Якщо брудні майтки чужої і старої бабки – то ні. Все як у житті. Та й, зрештою, що значить «подобається»? Щоби подобався, треба спеціально шукати за невипраною жіночою білизною.
- Пам’ятаєш свій "перший раз"? Який він був?
Перший раз був молодий і п’яний. У віці видачі паспорта. Мені було 16, і я вже читав Кафку з Ніцше. Тоді, на початку 1990-х, усе було ще зовсім по-іншому, якось стриманіше і скромніше. Гадаю, головне добре запам’ятати свій «останній раз». J
- Що ти можеш порадити молодим хлопцям для того щоб досягти успіху з дівчатами? А в літературі?
Успіх у дівчат ніколи не може бути самоціллю для джентльмена. Те саме з літературою.
- Секс після першого знайомства чимось відрізняється від сексу після тривалого залицяння?
Найцікавіше – це секс перед знайомством. У цьому є ризик, авантюризм і повне невідання. Після тривалого залицяння бувають тривалі розчарування. Найдовші мої стосунки з жінками – це наслідок сексу після першого знайомства.
- Секс колись допомагав тобі видати книжку? Чи це впливало на якість видання?
Ні, такого ніколи не бувало. Якщо, ясна річ, не вважати сексом стосунки з власним і чужим мозком.
- Кого вважаєш найсексуальнішим із сучасного літпроцесу?
Наш літпроцес, на мої відчуття, тільки й складається з одних сексуальних людей. Що з ними навіть часто й поговорити немає про що.
- Доводилось колись користуватись віаґрою чи подібними речами?
«Шпанською мушкою» користувався один раз, але вона випурхнула з трилітрового слоїка і залетіла мені в око, а дружині довелося діставати її звідти язиком.
Я за екстремальний секс на безпечній відстані. J Якщо ж серйозно, то за безпечний, звісно.
- Це правда, що "сіські правят мірам?"
Світом керують не тільки груди. Іноді й ноги, шия, дупа або волосся. Хоч насправді найцікавіше в жінці, мабуть, усе-таки – обличчя. Але мушу зізнатись у повній крамолі: особисто мене приваблює в жінках звук їхнього голосу – хрипкуватий і «надтріснутий»…
- Наскільки різноманітним може бути секс?
Розмаїття сексу залежить від людей. Однак, найліпше – це секс із людиною, яка тобі пасує і яку ти любиш (і навзаєм теж). У цьому сенсі я старорежимний. Різноманітність – у «Камасутрі» та порнофільмах. Там усе підкреслено ідеальне і строкате. В житті, однак, усе зовсім по-іншому. Але я точно знаю, яким секс бути не мусить – нудним і рутинним. Нудьга і рутина – ось найбільші вороги тілесного щастя людини, я вважаю. Душевного, зрештою, також. На боротьбу з ними іноді йде все життя.