Юрій Винничук: «Дупа – ось справжнє обличчя кожної жінки»

Письменник Юрій Винничук з 1999 року працює в редакції газети «Поступ» (Львів) оглядачем; є головним редактором видавництва «Піраміда» (з 2000 р.), віце-президентом Асоціації українських письменників (з лютого 2004 р.). А насправді – це розбишака, яких світ не бачив. І воно то тілько на краще. Бо Винничук любить попу, але за свою переймається. А про усіх його жінок з цього інтерв'ю ми не дізнаємося, на жаль, про це "Вінні" напише у своїх мемуарах.

Яке співвідношення сексу і творчості у твоєму житті?
У мене все гармонійно.

Чи відчуваєш себе секс-символом?
А ще суперменом, спайдерменом, мушкетером і ніндзя-черепашкою. 

Завжди впевнений у собі?
Мій прутень так. Я – ні.

Скільки в тебе було жінок за життя?
Дізнаєтесь після життя. У мене все занотовано. 

Які найкращі?
Найкращими були цілочки, бо вразили невинністю.

Що треба дівчині щоб завоювати твоє серце?
Воно вже завойоване. Тому краще зосередитися на інших органах.

Чи віддавались тобі дівчата лише за те, що ти письменник?
Звичайно. Особливо юні поетеси, які таким чином отримували неймовірний заряд для творчості і, кинувши писати свої недолугі вірші, переходили на прозу.

Маєш якісь переваги щодо інтимних зачісок?
Мені однаково до вподоби і «джунглі», і «пустеля з каньойоном».

В тебе був гомосексуальний досвід? Чи це залишається табу не лише для нашого суспільства, а й для наших письменників?
Ні. Мене ніколи не приваблювала перспектива бути вграним в дупу, чи комусь запихати свого волелюбного прутня в задницю. Я б не підставив своєї дупи навіть Артюрові Рембо, як то зробив Верлен.

Тобі подобається запах невипраної жіночої білизни?
Ні. Як і запах дезодорантів.

Пам’ятаєш свій "перший раз"? Який він був?
Ніякий. Але класний.

Що ти можеш порадити молодим хлопцям для того щоб досягти успіху з дівчатами?
Навчитися молоти язиком усілякі дурниці.

А в літературі?
Те саме. Тільки на письмі.

Секс після першого знайомства чимось відрізняється від сексу після тривалого залицяння?
Настільки наскільки відрізняється сира картопля від вареної.

Секс колись допомагав тобі видати книжку? Чи це впливало на якість видання?
Мені ніколи не траплялася грошовита панна, яка була б готова вкласти гроші у мої книги. Одна моя знайома каже: «Ну, що секс? Це як чаю попити». П'ю чай регулярно.

Кого вважаєш найсексуальнішим із сучасного літпроцесу?
Як тільки хтось входить у цей літпроцес, то так, мовби уже мав 150 років. Ні, природа не створила нічого сексуальнішого за юних поетес. Власне тих, які ніколи не увійдуть у літпроцес. Адже закон літератури невмолимий: врода і талант несумісні. Що шкарадніша поетеса, то кращі у неї вірші. І навпаки.

Доводилось колись користуватись віаґрою чи подібними речами?
Не було потреби. Я й так заводжуся з півоберта.

Ти за безпечний секс? Чи за екстремальний?
Ні за той, ні за той. Я просто ніколи не мав стосунків з випадковими дівчатами. З повіями теж.

Це правда, що "сіські правят мірам?"
Це підлий наклеп. Правлять світом тільки дупи. Дупа – ось справжнє обличчя кожної жінки.

Наскільки різноманітним може бути секс? 
До безмежності. Нікому не вистачить усього життя, аби випробувати і спізнати усе.