УВАГА! УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ ПОКАЗАЛИ СВОЇ ПІСЮНИ!!!
ось всі шановні білі люди - мешканці Землі-навколо-Шулявки, мабуть, думали, що Людожер пукнув один раз в блоґocфері, і всьо - зник з патрахамі...
Звісно ж це не так, як же Людожер міг залишити білих людей - читачів свого людожерсько-культурного блоґу без свіжої порції впольованої здобичі...
Людожер просто пішов в затяжну експедицію на полювання за культурою. Шлях його був складний, адже плем'я комбаї не звикло до лютих морозів, які буянять в Країні-навколо-Шулявки. Людожер вже думав,що удача відвернулась від нього, аж раптом барабани війни заграли йому переможну пісню...
Серед всіх диких звичаїв, які панують в Країні-навколо-Шулявки людожерів племені комбаї найбільше вражає один: кидання білих людей в крижану воду взимку. Спочатку ми думали, що це спосіб збереження їжі - щоб вона не псувалась раніше часу. Але потім ми помітили, що білі люди самі кидаються, без примусу, ще й вилазять неушкодженими:
№1. Віталій (а може, Дмитро - хто їх розбере?) Капранов показує пісюна. Камери напоготові.
№2. Дмитро Стус показує пісюна. На задньому фоні - Сергій Пантюк.
№4. Зверніть увагу на те, що тримає в правій руці Сергій Патюк - стає зрозуміло, яким чином білі люди зігрівались. ;)
P.S.: Людожер не коментує розміри пісюнів через дикий холод. Але стає зрозуміло, чому Діма Лазуткін повернувся задом.
За фотки дякую Ярославу Мудрому. Повністю ґалерею зирити тут: http://sumno.com/gallery/pysmennyky-v-opolontsi-fotozvit-1/
Лікуватися треба, шановний! Або подрочіть – і попустить
нє, не попустить. пробували, і не раз... а ви годні допомогти мені в цій благородній справі? ;)